Есе


                                         
      Моя професія – бібліотекарка. Якщо я скажу, що мріяла про неї ще зі школи, то це буде неправдою. Я обрала професію випадково і зрозуміла пізніше, що це моє покликання.
      Змінюється наше суспільство, змінюємся і ми. Ще декілька років тому важко було уявити тотальну цифровізацію бібліотек; новітні форми, методи роботи з інформацією. Але місія шкільної бібліотеки залишається незмінною – дарувати дітям радість спілкування з книжкою, виховувати любов до читання. Що я повинна зробити, щоб навчити читачів критично мислити, застосовувати отримані знання в подальшому житті і, звичайно ж, бути патріотами своєї країни? Постійно рухатися вперед: набувати нових навичок, студіювати фахові видання, опановувати нові технологіїзайматися самоосвітою.
    Чого я чекаю від конкурсу? Звичайно ж перемоги! Маючи багатий досвід щодо сучасних прийомів і методів залучення учнів до читання, можу поділитися «секретами» з колежанками. Водночас я люблю навчатися, тому радо збираю кращий досвід як то кажуть «по всьому світу». Для мене «Шкільна бібліотека – 2020» – це майданчик, де продукують інноваційні ідеї. Я беру участь учетверте та щоразу приймаю виклик долі для того, щоб надихнути себе на оновлення свого бібліотечного життя.
    Своїм основним досягненням вважаю те, що читачі приходять у бібліотеку: хто за книгою, а хто за спілкуванням. Я справді тішуся, коли можу їм допомогти, іноді розрадити, а часом розважитися з ними. Щоразу йду на роботу з радістю і водночас із хвилюванням: як зустрінуть мене мої читачі, що нового і цікавого зможу їм розповісти? Але я все одно кажу: «Я люблю тебе, моя робота, моє покликання».


Немає коментарів:

Дописати коментар